ЗапорiжАудит
ЗапорiжАудит.Податки.Право
аудиторськi фiрми

П`ятниця, 16.11.2018, 06:24

28.12.2017

Зміни у порядку розгляду справ у адміністративних судах

 

15 грудня 2017 року набрали законної сили чергові зміни до процесуальних кодексів - господарського, кримінального та адміністративного. Для бухгалтерів найбільш актуальним та найбільш частіше витребуваним є Кодекс адміністративного судочинства України, оскільки податкові та інші перевірки суб’єктів господарювання зазвичай закінчуються судовими справами відносно прийнятих контролюючими органами рішень.

А в цих справах бухгалтери приймають участь або особисто або готовлять документи та пояснення. Тому ми вважаємо за потрібне ознайомити їх зі змінами у КАСУ.

 

1. Досить часто в податкових спорах відповідачі – органи фіскальної служби зловживають тим, що суди вищих інстанції вимагають від судів попередніх інстанції ретельно перевіряти усі обставини справи. Для цього податківці вже у процесі судового розгляду винаходять нові аргументи, подають нові докази для підсилення своєї правової позиції. Зокрема, в процесі судового розгляду податкові органи долучають до справи матеріали кримінальних проваджень, зустрічних звірок контрагентів та таке інше. При цьому в самому акті перевірки податківці зазвичай не посилаються на такі відомості або посилаються на деяку невизначену, так звану податкову інформацію, яку потім нібито конкретизують. Зазначимо, що органи фіскальної служби приймають податкові повідомлення-рішення на підставі необґрунтованого безпідставного акта перевірки, в якому перекручують факти, а зауваження платників податків не враховують.

Нажаль, нерідко у адміністративних справах суди беруть до уваги таку інформацію при винесенні рішення, посилаючись на вказані вище вимоги щодо перевірці усіх обставин справи.

Внесені зміни до КАСУ щодо доказів, на які можуть посилатися суб'єкти владних повноважень, нарешті відмінять цю неправильну практику та, на нашу думку,  можуть призвести до того, що податкові органи на етапі судового розгляду справи вже не зможуть зловживати правом та повинні будуть формувати доказову базу під час податкової перевірки.

Зараз суб'єкт владних повноважень вже не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення (тобто про які не йдеться в акті перевірки), за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

 

2.  Одночасно нова редакція КАСУ встановлює обмеження щодо строків подання доказів як для позивачів, так і для відповідачів. Відтепер докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Строк подання доказів обмежений початком розгляду справи по суті, тобто це – не більш 60 днів від подання позову.

 

3. Зараз позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути подано у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд. Учасник справи також повинен надати докази, що підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У разі визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У іншому випадку суд не буде брати до уваги докази в разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадків, коли докази є в наявності у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними

 

4. Відмітимо також і такі зміни щодо доказування в адміністративному процесі:

– обов'язок позивачів до подання позову до суду направити копії доказів іншим учасникам процесу. Така норма досі діяла в господарському процесі. Зараз ця практика вводиться і у адміністративному процесі.

– суд зобов'язаний під час розгляду справи оцінювати як відповідність та допустимість доказів, так і їх достатність та достовірність;

– можливість надання сторонами до суду висновків експертів у сфері права з питань застосування аналогії закону чи аналогії права, а також з питань застосування норм міжнародного права чи права зарубіжних країн.

 

5. У адміністративному судочинстві  вводиться спрощене позовне провадження, призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження за клопотанням позивача протягом не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. За загальним правилом, розгляд справи в такому випадку відбуватиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Судові дебати в межах спрощеного позовного провадження не проводяться.

У порядку спрощеного провадження можуть розглядатися справи, в яких сума позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році – 850 000 гривень).

6.  Нова редакція КАСУ передбачає можливість подання та врахування у справі електронних доказів, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (у тому числі в мережі Інтернет).

Запровадження такого поняття, як "електронні докази" може допомогти в деяких випадках доказування по справі. Так, наприклад, декілька років тому ми в однієї справі посилались на веб-сайти та на сторінки в них на підтвердження дійсного розміщення реклами на противагу позиції податківців, які наполягали на «фіктивності» витрат на рекламу. Вже тоді нам це допомогло у правильному вирішенні справи.

 

7. Відтепер у КАСУ передбачено дещо інший строк і умови залучення до справи третіх осіб, які заявляють або не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.

Із цих змін також виник і додатковий обов'язок для сторін у справі, оскільки якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відмітимо, що це правило є важливим, оскільки, наприклад, податківцями застосовувалась така практика, коли у суді ними визнавалась недійсною реєстрація якогось підприємця, про що його контрагенти нічого не знали. А потім на підставі цього судового рішення, яке вже неможливо було оскаржити, податківці йшли по контрагентам та нараховували податки за недійсними правочинами.

 Можливо зараз внесені зміни дадуть платникам податків додаткові аргументи проти цієї практики.

 

8. Відмітимо також такі новели КАСУ як розгляд типових та зразкових справ. Типовими є справи, коли в них

- один і той самий відповідач;

- підстави спору аналогічні;

- одні і ті самі норми права;

- вимоги позивача аналогічні.

Такими типовими справами можна вважати податкові спори щодо оскарження повідомлень-рішень, особливо стосовно деяких, вже набридлих надуманих підстав для нарахування податків.

Якщо таких типових справ декілька, то суд може звернутися до Верховного Суду і попросити його розглянути одну з типових справ як суд першої інстанції. При цьому якщо Верховний Суд погодиться прийняти до свого розгляду одну з таких типових справ, то така справа стане зразковою справою і надалі ставитиметься за приклад усім судам нижчих інстанцій. Відступити від цієї позиції Верховного суду вже неможливо. Тому вже не буде сенсу оскаржувати далі усталені рішення з типових і зразкових справ. Крім цього, у подібних випадках взагалі навряд чи є сенс подавати позов до суду, оскільки і у першої інстанції рішення суду прогнозоване.

9. Дещо про порядок оскарження судових рішень. Тепер апеляційна скарга має подаватись безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Нагадаємо, що зараз апеляційна скарга подається до суду першої інстанції з одночасним поданням її до суду апеляційної інстанції. При цьому якщо апеляційну скаргу подано в інший спосіб, то це є самостійною підставою для її повернення судом апеляційної інстанції. Питання про витребування матеріалів справи суд вже вирішуватиме при відкритті провадження.

Збільшуються і строки апеляційного оскарження: для рішень суду – з 10 до 30 днів, для ухвал – з 5 до 15 днів з дня їх проголошення або з дня виготовлення, якщо рішення не було проголошено в повному обсязі.

Для касаційного оскарження також збільшено строк – з 20 до 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Але не всі судові рішення після їх перегляду судом апеляційної інстанції можна буде оскаржити в касаційному порядку. Так, не підлягають касаційному оскарженню рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

– касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

– особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи;

– справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

– суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

 

Аудитор  В.М. Білюшов

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Rambler's Top100 Украинский портАл Запорожье. Городской портал.