ЗапорiжАудит
ЗапорiжАудит.Податки.Право
аудиторськi фiрми

П`ятниця, 21.09.2018, 23:21

22.01.2018

Судова практика нового Верховного суду

 

Нарешті почав роботу новий Верховний суд, вірніше Касаційний адміністративний суд в складі  Верховного суду. Перші рішення його датовані 16 січня 2018 р. На деякі з них звертаємо увагу платників податків.

 

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.01.2018   К/9901/881/18 805/13237/13-а

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що висновок контролюючого органу про порушення формування податку на додану вартість внаслідок безтоварної операції, яка посвідчується виключно неможливістю проведення зустрічної звірки, є безпідставним і спростовується обставинами, встановленими під час розгляду цієї справи.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року (справа № 820/7185/13-а) вимоги ТОВ «Імпекс» задоволені, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпекс» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року від 31.07.2013р. № 29/20-30-22-03/31149603, а також визнано протиправними дії щодо формування висновку про не підтвердження зустрічною звіркою ТОВ «Імпекс» реальності здійснення господарської діяльності за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року. Зобов'язано податковий орган поновити в інформаційних базах даних та особовій картці ТОВ «Імпекс» показники податкової звітності за травень 2013 року шляхом виключення даних, внесених на підставі цього акту.

Суди попередніх інстанцій прийшли до юридично правильного висновку, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення не може визнаватись законним і обґрунтованим, оскільки воно прийняте на підставу акту перевірки, який ґрунтується на висновках іншого акту перевірки, який в судовому порядку визнано незаконним, внаслідок протиправних дій податкового органу.

Коментар: Ми у своєї діяльності і у судових справах завжди наполягали на такому прочитанні норм ПКУ. Аналогічні рішення нам вдавалось отримувати і раніше. Гарно, що «новий» ВС не суперечить здоровому глузду та нормам ПКУ.

Але, повинні вказати, що такий підхід можливий не завжди, а лише у випадку, коли фіскальна служба у акті перевірки обмежується єдиним доводом – посиланням на акти про неможливість здійснення зустрічної звірки або перевірки якогось контрагента по ланцюгу постачання.

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.01.2018    К/9901/924/18 2а/1570/4582/11

Приписи пункту 79.2 статті 79 визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК України виключають можливість проводити документальну позапланову невиїзну перевірку без надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що мало місце в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що акт перевірки отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки є неналежним доказом виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.01.2018    К/9901/898/18 826/442/13-а

(Аналогічне рішення)

Коментар: Аналогічні рішення нам також вдавалось отримувати раніше. Тому добре, що ВС не змінює раніше вироблену практику. Практична порада для платників податків полягає у тому, щоб документувати листування з податківцями та іншими контролюючими органами та мати докази такого листування. Іноді це буває у нагоді…

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.01.2018  К/9901/1478/18 2а-7075/12/2670

  • погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, які встановили, що всі первинні документи контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорком" є неналежними, оскільки вони підписані гр. ОСОБА_1, який значився як засновник та директор Товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи № 77-00186, порушеної за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 ч.1, ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року м. Київ по справі №826/15034/14.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко» залишити без задоволення.

 

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.01.2018 Київ   К/9901/687/18 0870/1297/12

(Аналогічне рішення)

Коментар: У даному випадку ми можемо лише висловити жаль, що «новий» ВС не змінює позиції «старого» ВСУ по цьому питанню. Ми вважаємо такий підхід не справедливим, оскільки відповідальність за  дії продавця всупереч вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України («Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер») органами фіскальної служби та судами перекладається на покупця, який не зобов’язаний займатися фактично правоохоронною діяльністю.

У той же час у ВАСУ були і протилежні рішення на користь платників податків.

 

Аудитор   В.М. Білюшов

 

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Rambler's Top100 Украинский портАл Запорожье. Городской портал.